POLYSK

Тут, у квітковому саду, час зупиняється. Випадковий дзвоник чи ромашка зачаровують око та змушують заземлитися, розгледіти кожен пелюсток, вслухатися в природну сонату.

В мить, коли здається, що нарешті ловиш цей ритм, бабуся кличе до столу. Візерунок на скатертині повторює форму квітів, які щойно мерехтіли перед очима — полискали. Кольори, запахи та звуки рухаються навколо у своєму чудернацькому танку.